ПТРД-41 (PTRD-41) (ПротивоТанковое Ружье Дегтярева – Протитанкова Рушниця Дегтярьова) – радянська протитанкова рушниця, розроблена групою конструкторів на чолі з А. Дементьєвим, створена в КБ Дегтярьова.
| Набої | 14,5х114 мм |
Тактико-технічні характеристики протитанкової рушниці ПТРД-41 (PTRD-41)
Довжина 2 000 мм
Вага без набоїв 17,30 кг
Дуло 1 350 мм, 8 нарізів (правосторонні)
Живлення: однозарядна
Дульна швидкість 1 010 м/с
Сила ураження: броня 25 мм з відстані 500 м при куті зустрічі 90° (25мм/500м/90°)
Темп стріляння 8-10 пострілів/хв
Прицільна дальність 1 000 м
Ефективна дальність 800 м
Протитанкова рушниця ПТРД-41 (PTRD-41) вперше була випущена в 1941 році і стріляла 14,5-мм кулями (вони були трохи більшими, ніж кулі набоїв британського 55-го калібру), поміщеними у важку гільзу. Це, можливо, найважчі боєприпаси до стрілецької зброї, які будь-коли використовувалися збройними силами.
Конструкція протитанкової рушниці ПТРД-41 (PTRD-41) була геніально простою. Зброя була розроблена групою конструкторів Дементьєва у КБ Дегтярьова.
Дуло рушниці ПТРД-41 (PTRD-41) при віддачі входило усередину ложі, і під час цього руху затвор впливав на ексцентрик, який обертався і відмикав затвор. Наприкінці руху віддачі затвор утримувався ззаду, а дуло поверталося вперед у бойове становище. Потім здійснювалося відмикання затвору і викидалася стріляна гільза з гвинтівки. Новий набій заряджувався вручну, після чого затвор замикався також вручну.
Спочатку з протитанковою рушницею ПТРД-41 (PTRD-41) поставлялися бронебійні кулі обтічної форми зі сталевим осердям, але незабаром їх замінили бронебійними запальними кулями з вольфрамовим осердям.
Протитанкова рушниця ПТРД-41 (PTRD-41) для зниження сили віддачі мала амортизуючу подушку на прикладі і дульне гальмо на зрізі дула. Також, рушниця ПТРД-41 (PTRD-41) забеспечувалася складною сошкою, закріпленою на дулові.
Прицільний пристрій ПТРД-41 (PTRD-41) – відкритий, від’юстований на дальності до 400 м і 400-1 000 м.