Гаст Ган (Gast Machine Gun) – німецький досить посередній кулемет 1917-1918 років розроблений під час Першої світової війни конструктором Карлом Гастом.
Кулемет Гаст Ган (Gast Machine Gun) був сконструйований на вимогу військових – розробити високошвидкісну зброю, оскільки кулемет МГ14 Парабелум (MG14 Parabellum), що стояв на літаках, мав недостатньо високий темп стріляння (700 пострілів за хвилину).
Набої | 7,92х57 мм Маузер |
Тактико-технічні характеристики кулемета Гаст Ган (Gast Machine Gun)
Довжина 1 390 мм
Вага без набоїв і сошки 18,5 кг
Дуло 720 мм, 4 нарізи (правосторонні)
Живлення: 2 дискові магазини ємністю 192 набої
Темп стріляння 1 600 пострілів/хв
Дульна швидкість 915 м/с
Ефективна дальність 1 800 м
Конструкція кулемета Гаст Ган (Gast Machine Gun) складалася з двох стволів та одного ударно-спускового механізму. Автоматика зброї працювала на системі віддачі під час пострілу. Віддача одного із стволів надавала енергію для зарядки другого набою.

Два великі дискові магазини з потужними пружинами розташовувалися по обидва боки дульної коробки. Кулемет Гаст Ган (Gast Machine Gun) таємно розроблявся та тестувався у 1918 році. Комісії з роззброєння стало відомо про його існування лише через кілька місяців після закінчення війни.
Недоліком у конструкції кулемета Гаст Ган (Gast Machine Gun) були магазинні пружини, які згодом слабшали, що призводило до збоїв у поданні набоїв.