Золотурн С-18/100 (Solothurn S-18/100) – швейцарська протитанкова рушниця, розроблена у 1934 році компанією “Solothurn Waffenfabrik AG”.
| Набої | 20х105mm B Schort Solothurn |
Тактико-технічні характеристики протитанкової рушниці Золотурн С-18/100 (Solothurn S-18/100)
Довжина 1 760 мм
Вага без набоїв 45,00 кг
Дуло 930 мм
Магазин знімний, коробчастого типу, ємністю 5 або 10 набоїв
Дульна швидкість 762 м/с
Прицільна дальність 1 500 м
Пробивна сила: броня/відстань/кут зустрічі – 27мм/300м/90°
У 1934 році з’явилася протитанкова рушниця Золотурн С-18/100 (Solothurn S-18/100), яка була прийнята на озброєння армій Угорщини, Швейцарії та Італії. Цю зброю розробила фірма “Solothurn Waffenfabrik AG”.
Протитанкова рушниця Золотурн С-18/100 (Solothurn S-18/100) була самозарядною зброєю. Автоматика рушниці працювала на системі віддачі з коротким ходом дула. Замикання дула здійснювалося за допомогою обертової муфти на казенній частині дула. Муфта на внутрішній поверхні мала пази, які зчіплювалися з бойовими упорами затвора. При відкаті дула назад, муфта оберталася за допомогою фігурних пазів у ствольній коробці, звільняючи затвор.
Приклад протитанкової рушниці Золотурн С-18/100 (Solothurn S-18/100) мав накладку, що служила плечовим упором, і підставку, що дозволяла скоротити вплив віддачі зброї на стрільця. Дуло мав дульне гальмо для зменшення віддачі.
Протитанкова рушниця Золотурн С-18/100 (Solothurn S-18/100) стріляла лише одиночними пострілами із закритого затвора бронебійними кулями з піддоном, що відокремлювався, які мали значну пробивну силу. Все це дозволяє вважати протитанкову рушницю Золотурн С-18/100 (Solothurn S-18/100) однією з найефективніших протитанкових гвинтівок свого часу.
Різновид протитанкової рушниці Золотурн С-18/100 (Solothurn S-18/100)
Золотурн С-18/1000 (Solothurn S-18/1000)
| Набої | 20х138mm B Long Solothurn |
Тактико-технічні характеристики протитанкової рушниці Золотурн С-18/1000 (Solothurn S-18/1000)
Довжина 2 170 мм
Вага без набоїв 51,7 кг
Дуло 1 447 мм
Магазин знімний, коробчастого типу, ємністю 5 набоїв
Дульна швидкість 735 м/с
Прицільна дальність 1 500 м
Пробивна сила: броня/відстань/кут зустрічі – 30мм/250м/90°
З розвитком броньованої техніки постала необхідність розробки засобів боротьби з нею. Тому було розроблено потужний бронебійний набій калібру 20 мм. Під цей набій фірмою “Solothurn Waffenfabrik AG” було розроблено протитанкову рушницю Золотурн С-18/1000 (Solothurn S-18/1000).
Протитанкова рушниця Золотурн С-18/1000 (Solothurn S-18/1000) є більш потужним і важким аналогом протитанкової рушниці Золотурн С-18/100 (Solothurn S-18/100).
Автоматика рушниці Золотурн С-18/1000 (Solothurn S-18/1000) також працювала на системі віддачі з коротким ходом дула, як і в рушниці Золотурн С-18/100 (Solothurn S-18/100). Замикання дула здійснювалося за допомогою обертової муфти на казенній частині дула, що має на внутрішній поверхні пази для зчеплення з бойовими упорами затвора. Відкатом дула назад муфта поверталася за допомогою фігурних пазів у ствольній коробці, звільняючи затвор.
Для зменшення віддачі, дуло оснащувалося ефективним дульним гальмом. Подання набоїв здійснювалося за допомогою відокремленого магазину, що вставлявся горизонтально зліва.
Протитанкова рушниця Золотурн С-18/1000 (Solothurn S-18/1000) була попередником німецької протитанкової рушниці ПзБ41 (PzB41).
Золотурн С-18/1100 (Solothurn S-18/1100)
Золотурн С-18/1100 (Solothurn S-18/1100) – версія протитанкової рушниці Золотурн С-18/1000 (Solothurn S-18/1000), стріляюча чергами. Ця версія зброї кріпилась на спеціальному станку і використовувалася в якості зенітної гармати.
Транспортування рушниці Золотурн С-18/1100 (Solothurn S-18/1100) відбувалось на двоколісному станку і з цього ж станка велась стрілянина по повітряним цілям. Також, протитанкова рушниця могла зніматись зі станка і використовуватись для стріляння із сошки по броньованій техніці. Пробивна сила становила 18 мм гомогенної броні з дистанції 300 м при куті зустрічі 30°.